Віктор Косенко - Дощик

Замітка для вчителя.

      Твори Віктора Косенка мають високу мистецьку якість та художню цінність. П’єси для дітей, написані цим композитором, правдиво відображають та відверто висловлюють почуття дитини, вони насичені  добротою та любов’ю до життя.

Бесіда.

      Віктор Степанович Косенко – талановитий український композитор, творець музики, в якій твори для дітей займають важливе місце. Народився він 24 листопада 1896 року у місті Санкт-Петербурзі в сім’ї військовослужбовця. Через два роки батька перевели до Варшави. Там його родина прожила до 1914 року.

      Музичні здібності Віктора виявилися рано: у п’ять-шість років він досить вільно підбирав на фортепіано знайомі мелодії. Хлопчик мав абсолютний слух, прекрасну музичну пам’ять, уже тоді намагався імпровізувати. Особливий вплив на майбутнього композитора справила родина. Мати майбутнього композитора Леопольда Йосипівна добре грала на фортепіано. Невід’ємними у побуті Косенків були домашні музичні вечори. Часто у них збиралися друзі і знайомі – любителі музики. На цих маленьких вечорах Віктор  вперше слухав фортепіанні п’єси Чайковського, Шопена, Гріга, Мендельсона. Традицію домашніх музичних вечорів Віктор Степанович проніс крізь усе своє життя. У родині з любов’ю співали українські та російські пісні. Знайомство з музичним  фольклором єднало хлопчика з мистецтвом рідного народу. Пісні западали йому в душу, щоб через багато років вилитися у власні  музичні твори.

      Величезну увагу композитор приділяє дітям. Пройшовши складний, не позбавлений протиріч шлях свого становлення, композитор у пору духовної і творчої зрілості створює перші твори для дітей –
«4 дитячі п’єси» (1930) - Віктор Косенко написав їх спеціально для «Українського радянського фортепіанного репертуару». Вже вони виявили тонке розуміння ним дитячої психології, глибоке знання педагогічних завдань. Наступним був «Збірник дитячих п’єс для фортепіано» (1930). Створений у 1936 році альбом «24 дитячі п’єси для фортепіано» став визначною подією не лише у творчості композитора, а й в усій радянській фортепіанній літературі для дітей. Збірник і тепер є одним з найулюбленіших серед маленьких музикантів.

Хвилинка-цікавинка.

      Серйозно займатися музикою Косенко почав досить пізно. Очевидно, батьки мріяли про традиційну в родині військову кар’єру сина. Проте великий потяг Віктора до музики змусив їх серйозно подумати про його музичну освіту. Допоміг цьому і один випадок. «Сестра Марія надто ревниво ставилася до свого репертуару, і тому, коли мала йти кудись, то свої ноти замикала. І ось, повертаючись якось додому, вона почула, що з відчиненого вікна її кімнати линуть звуки бетховенської сонати, яку вона саме готувала для консерваторії. Обурена, вбігла в кімнату, маючи намір суворо вичитати порушникові, але… зупинилася вражена: за роялем сидів дев’ятирічний Вітя і без нот – на слух ­– грав бетховенську сонату. Патетичну, сповзаючи зі стільця тоді, коли, на його думку, потрібно було натискати на педалі»*. Сестра дала Вікторові кілька уроків, під час яких пояснила братові основи нотної грамоти.  

Бесіда.

      Для багатьох дощ під час спеки є справжнім другом. І це стосується не тільки людей чи тваринок, адже він дарує свою вологу квітам, травам, допомагає одягати  землю в різнокольоровий килим, а люди без нього не зберуть багатий урожай.

       Прослухайте твір українського композитора Віктора Косенка „Дощик” і скажіть, які образи намалювала ваша уява під музику.

Слухання музики.

https://www.youtube.com/watch?v=jeeCJMyWYio

Аналіз прослуханого твору.

         Теплий весняний дощик, під яким так люблять гратися діти - ловити веселі дощові краплини і дивитись на кумедні бульбашки в калюжах, - їхню радість, веселий настрій змалював В. Косенко у п'єсі "Дощик". Легкі звуки падають, немов дзвінкі прозорі крапельки, що зливаються у рухливі струмочки мелодій. Далі музика стає повільнішою - це ніби пісенька, яку співають діти. Закінчується п'єса повторенням мелодії, що звучала на початку.

         Отже, п'єса „Дощик” контрастна за характером. Вона складається з трьох частин. В крайніх частинах мелодія звучить уривчасто, октавні стрибки верхнього голосу нагадують падіння великих дощових крапель. Тут багато динамічних наростань і спогадів: дощ то посилюється, то вщухає.

         У середній частині мелодія рухається плавніше, спокійніше. Зміна в характері музики посилюється уповільненням темпу, особливо в кінці другої частини (такти 55-56). Після такого заспокоєння ще контрастніше звучить тиха третя частина п’єси.

       У дощика буває різна музика: сумна, весела, дзвінка, голосна, тиха, бурхлива чи спокійна. Віктор Косенко уявляв дощик, який грає на фортепіано, але різні виконавці «чують» та «відчувають» музику по-своєму. Пропоную вам прослухати першу частину твору «Дощик» у швидкому темпі та в помірному (метод «порівняння»).

https://www.youtube.com/watch?v=c9Ty-EJmcBk

Запитання.

      Як змінився настрій твору? Опишіть, який дощ ви уявили. Який варіант виконання сподобався особисто вам? Чому?

Синтез видів мистецтв, узагальнення.

     Пропоную вам розглянути картини та прослухати «Дощик» знову.

   

Домашнє завдання.

      Сьогодні на уроці ми познайомились із ще одним музикантом – дощиком. Наступного разу, коли на вулиці йтиме дощ, пропоную вам замріятись та послухати його мелодію.

Додаток.

Ноти для фортепіано В.Косенка – «Дощик» зі збірника «24п’єси для фортепіано».

СКАЧАТИ ТЕКСТ

ТУТ