Самуїл Майкапар - Цикл "Бірюльки": "Полька", "Вальс", "Менует", "Гавот". ЧАСТИНА 6

 

Бесіда. Композитор.

6 грудня 1867 – 8 травня 1938

       Якості, які характерні для С.Майкапара як дитячого композитора - це життєвість і образність, простота і лаконізм, закінченість форми, органічний зв'язок з інструментом. Він знаходив музичні образи і інтонації, близькі дитині; через образність своїх п'єс для початківців він учив любити музику.

       Різнобічно обдарований музикант, Майкапар був відомий як автор цілого ряду фортепіанних п'єс для дітей та юнацтва. Зокрема, велику популярність завоював його цикл фортепіанних мініатюр «Бірюльки».

       Бірюльки - збір іграшкових предметів (посуду, драбинок, капелюшків, паличок і так далі), старовинна російська настільна гра.

       У переносному сенсі «грати в бирюльки» - займатися дурницями, залишаючи осторонь головне і важливе.

Бесіда. Цикл фортепіанних п’єс «Бірюльки».

      За своєю формою «Бірюльки» - це сюїта, що складається з 26 різнохарактерних п'єс для фортепіано різного змісту. Назви п'єс підказують нам зміст мініатюри, допомагаючи розвернутися творчої фантазії. У кожній п'єсі розкривається один певний музичний образ. Теми зазвичай непротяжні, але дуже яскраві і мелодійні.

      Його п'єси можна поділити умовно, за характером пєси чи їх жанром. На попередніх уроках ми проходили:

1.  картини і замальовки природи: «Осінь», «Хмари пливуть», «Метелик», «Навесні»;

2.  звуконаслідувальні п'єси: «Ехо в горах», «Музична скринька»;

3.  образно-образотворчі п'єси: «Колискова», «В садку»;

4.  музичні портрети: «Сирітка», «Пастушок», «Маленький командир»;

5.  п'єси настрою і почуття: «Миттєве видіння», «Тривожна хвилина».

       Сьогодні прийшла черга танцювальних п’єс:  «Полька», «Вальс», «Менует», «Гавот».

Слухання музики.

      Спочатку ми послухаємо ці твори всі підряд, а потім поговоримо про них окремо.

Обговорення, повторне слухання.

      Танцювальні п'єси, які композитор Майкапар включив у свій фортепіанний цикл, справляють враження «лялькової» музики і слухачі можуть уявити бал, але незвичайний, а ляльковий. Представлені в циклі танці: Полька, Вальс, Менует, Гавот - як ніякі інші підходять для такого балу.

      Ось, наприклад, «Полька» - рухливий танець з підскоками. Слово «полька» означає «півкроку». Музика «Польки» Майкапара жвава, життєрадісна, легка. Оскільки вона звучить в дуже високому регістрі, то викликає відчуття «ляльковості».

       На відміну від польки «Вальс» - більш плавний і ліричний танець. Слово «вальс» означає «обертальний» і, дійсно в танці кружляють витончені рухи.

        Наступний танець, «Менует», набагато старший, ніж полька чи вальс. Йому щонайменше 300 років, і з'явився він у Франції. Його танцювали на балах кавалери і дами в напудрених перуках і в ошатному вбранні, що нагадують кремові торти. Сам танець виконувався дрібними неквапливими кроками і більше був схожий на якусь церемонію поклонів один перед одним. Кавалери галантно шаркали ніжкою, а дами присідали в манірному реверансі. «Менует» звучить в стриманому темпі, з маленькими зупинками між музичними фразами, як ніби танцюють ляльки та застигають на мить в красивих позах.

       «Гавот» - сучасник менуету. Такий же вишуканий і церемонний придворний танець. Один із його рухів французи жартома називали «криві ноги журавля»: так витончено перехрещувалися прямі ноги в танці, нагадуючи позу птаха. Музика «Гавота» - світла, простодушна, в той же час витончена і граціозна. «Гавот», як і інші танці циклу «Бирюльки», справляє враження «іграшкової» музики.

Узагальнення, висновок.

      Одним з таких циклів фортепіанних мініатюр Самуїла Майкапара, які діти могли б не тільки слухати, але і самі виконувати, є цикл фортепіанних п'єс «Бірюльки».

  Різноманітні невеликі п'єски композитора для маленьких, які тільки починають виконавців можна назвати слайдами. Вони, як фотографії в альбомі, об'єднуються в цикли. Наступного разу ми продовжимо розглядати ці слайди.

   НОТИ вищепрослуханих танців Ви можете заван-тажити, натиснувши на їхню назву: "Полька", "Вальс", "Менует", "Гавот".