Імпресіонізм. (9 кл. Мистецтво)
Мінливість
вражень імпресіоністів.
Імпресіонізм (від
франц. impression — враження) — художній напрям, заснований на принципі
безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Спершу він виник
у французькому живописі: у 1874 році в Парижі серед інших творів експонувалася картина
Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression. Soleil levant»). А в 1877 році
група художників (К. Моне, О. Ренуар, К. Піссарро, Ε. Дега, А. Сіслей)
«добровільно» приймає назву «імпресіоністи» та починає видавати журнал
«Імпресіонізм». Під впливом імпресіонізму в живописі згодом з'являється
імпресіонізм у скульптурі (О. Роден), музиці (М. Равель, К. Дебюссі, О.
Скрябін, І. Стравинський), театрі (А. Шніцлер, Г. Гофмансталь). Наприкінці XIX
століття імпресіоністичний стиль охоплює також і літературу.
Основний стильовий прийом
імпресіонізму — зображення не самого предмета, а враження від нього.
Самі митці-імпресіоністи досить точно виражали цей головний принцип напряму.
«Бачити, відчувати, виражати — в цьому все мистецтво», «Ми приречені до того,
щоб пізнавати світ тільки через враження, яке він на нас справляє».
A French 19th century art
movement which marked a momentous break from tradition in European painting.
The Impressionists incorporated new scientific research into the physics of
colour to achieve a more exact representation of colour and tone.
The sudden change in the
look of these paintings was brought about by a change in methodology: applying
paint in small touches of pure colour rather than broader strokes, and painting
out of doors to catch a particular fleeting impression of colour and light. The
result was to emphasise the artist’s perception of the subject matter as much
as the subject itself.
1. К.Моне
Порівняння оригіналу (1) картини "Хмарини" Клода Моне з копією (2) російського художника Михайла Губкіна.
2. К.Піссарро
3. Е.Дега
4. Ренуар
5. О.Мурашко
6. Равель – Гра води
Коментарі
Дописати коментар