Виражальність мелодичних інтервалів

         Властивості інтервалів формувалися багатьма чинниками. На їх вражальність впливає стійкість і нестійкість ступенів, з яких вони складаються, метро ритмічне положення у мелодичній лінії, оточення іншими інтервалами, темпові, регістрові та динамічні умови тощо. Але найсуттєвішою стороною інтервалу, що визначає його властивості, є мелодична та гармонічна форма викладу.

         Мелодична прима як найпростіша інтонація у мелодичному русі завжди підкреслює ступінь, а на початку мелодії привертає увагу до подальшого розвитку. Прима може вінчати вершину мелодичної хвилі, підкреслювати кульмінацію. Крім того вона може закінчувати музичний розвиток, додаючи йому стійкості та завершеності.

        Великі та малі секунди створюють основу для мелодичного руху. Але низхідна мала секунда виділяється серед інших і сприймається як інтонація жалю, скорботи, інтонація печалі. Мелодична збільшена секунда є специфічним інтервалом, характерним для деяких національних музичних культур.

         Великі та малі терції є важливими інтервалами у гармонії. На їх основі будується більшість акордів. Тому рух терцій найбільш повно виявляє ладогармонічну сторону мелодії.

       У висхідному русі чисті кварти звучать активно, мужньо, заклично. У низхідному, навпаки, несуть в собі спад емоційної напруги, гальмують рух.

       Висхідна чиста квінта може сприйматися як запитання, а низхідна як відповідь. Цілком природно, що після широкого ходу на квінту, мелодія розвивається у протилежному напрямку.

       Збільшена кварта на четвертому ступені в мажорі та на шостому в мінорі - досить напружений інтервал. Ступені, що її складають, нестійкі і мають гостре півтонове тяжіння до розширення інтервалу. Зменшена квінта на сьомому ступені мажору та на другому мінору також звучить нестійко і напружено.

      Сексти стали найвиразнішим мелодичним інтервалом у ліричній музиці і набули певних стилістичних та жанрових ознак. Вони надають мелодіям широти, розмаху та експресії. А висхідні сексти на п'ятому ступені мажору та мінору – ще й яскравого ладового забарвлення.

         Великі септими у мелодіях майже не зустрічаються через складність інтонування та спрямованість у ще більший інтервал-октаву. Вони завжди привертають до себе увагу значною напругою інтонацій. Малі септими звучать більш м'яко і досить поширені у мелодіях різних епох і стилів. Подальший поступовий рух у протилежному напрямку знімає напругу широкого мелодичного ходу, надає рівноваги музичному розвитку.

     Висхідна октава переносить мелодію у більш високий регістр, утворюючи емоційну вершину, з якої, наче з джерела, витікає струмок висхідних мелодичних інтонацій. Низхідна октава, навпаки, сприймається як спад напруги, який може стати поштовхом до подальшого розвитку.

       Інтервали та їх численні комбінації визначають інтонаційний зміст мелодії, надають їй неповторної індивідуальності, роблять її стилістично визначеною.