Сарабанда - старовинний іспанський танець. Г. Гендель, "Сарабанда ре мінор" | ArtWay Music

Сараба́нда (ісп. zarabanda) — старовинний іспанський народний танець. Танцювали її із супроводом гітари або співу з флейтою й арфою.

У 1583 році сарабанда була на деякий час заборонена іспанським королем Філіппом ІІ, а за виконання танцю єзуїти виганяли дівчат з королівства, а чоловіків, покаравши ударами батогом, віддавали на шість років на галери. Правда, в ті далекі часи це був дещо інший танець. Спочатку сарабанда мала чуттєвий і звабний характер та доволі хтиві слова, вона являла собою спокушання з використанням кастаньєт і вельми відвертими обіймами партнерів. Але через роки танець переосмислили. Він став виконуватися на похоронах, і музика до нього писалася на замовлення в мінорному ладі. Однак композитору епохи бароко Георгу Генделю вдалося підняти сарабанду на небувалу духовну висоту.

Тактовий розмір сарабанди — 3/4 або 3/2. При цьому друга і третя доля часто лігуються, утворюючи специфічний малюнок — четвертна + половинна.

У бароковій музиці сарабанда стала невід'ємною частиною інструментальних сюїт, слідуючи, як правило, після куранти і бувши найповільнішою частиною циклу. Написані у двочастинній формі, сарабанади зустрічаються у сюїтах Й. С. Баха, Й. Гайдна, Г. Генделя. Відродження інтересу до сарабанди спостерігалося у XX столітті, зокрема у творчості К. Дебюссі та Е. Саті.

Завантажити НОТИ / Download