#ЯКВИГЛЯДАЄРОБОЧИЙЗОШИТЗМУЗИКИARTWAYMUSIC ЗОШИТ №5, 6 та 7

Зошити з музичного мистецтва 
трьох учнів 4-D класу 

хлопчика Тарлана (Tarlan)

та дівчаток Латіфи й Сабіни (Latifa and Sabina)

Діти з 4-Д класу - усі дуже творчі, кмітливі, добрі та уважні діти. Вони просто обожнюють допомагати один одному та виручати. Звісно ж, це заслуга їхнього класного керівника міс Леві (Mrs Lhevie). 

Кожен урок для них важливий, на кожному уроці без винятку може бути цікаво, о чудо! І в спорті вони - команда, перші місця завжди їхні. І мову вивчають найкраще серед одноліток з паралельних класів (це англомовне середовище), і математики вищого класу, і щодо природи - захисники та помічники номер 1. 

Та, окрім того, абсолютно усі діти на перервах грають розвиваючі командні ігри, якщо дозволяє погода, або займаються творчістю: малюють, роблять листівки вчителям/батькам/друзям, прикрашають клас до наступного свята 8 березня/Новий рік/Хеловін, або вчать пісню, танець чи цілий театральний номер на конкурс чи свято. Одним словом, вони ніколи не сидять без діла і, як це може когось здивувати, усе успішно встигають!

Вчителі музики часто на курсах підвищення кваліфікації жаліються, що ніколи не можуть встигнути за запропонованою міністерством програмою. "Мало часу, об'єм нереальний, лише готуємося до свят і це все, що ми встигаємо." Неправда! Подивіться, ми пройшли усю програму, не пропускаючи жодного уроку (до речі, усі ці уроки із медіа-файлами ви можете знайти на цьому блозі та використовувати зі своїми дітьми - у архіві знайдіть тег #4клас). Все встигли: і вивчили композиторів, і музику послухали, і тести писали, і купу пісень вивчили, і виступили, а потім ще й виграли з цими піснями.

Я дуже сподіваюся, що це можливо із будь-яким класом, але, знаючи реалії, з деякими це здається неможливим. 

Бажаю усім колегам працювати із добрими дітьми, в яких горять очі бажанням отримувати знання! Діти - це чистий лист, і те, яким почерком заповнять цей аркуш паперу та як його розфарбують, залежить від нас - дорослих. 

Я дозволяю своїм учням малювати в зошитах, тому що вони так самовиражаються, там є їхні радощі та переживання, вони занотовують свої думки та релаксують. Звісно ж, вони запитують дозволу, чи доречно зараз малювати, або ж ми зараз вчимо нову тему та маємо слухати уважно. Наприкінці уроку завжди закріплюємо матеріал усно. Я перевіряю зошит із класною роботою і ставлю стікер, оцінку, пишу зауваження. Якщо хтось отримує 7 чи 8 (таке буває), наступного разу вони стараються це виправити. Діти люблять залишати секретики - різні приємні послання, адресовані мені. А я відповідаю їм і вони це обожнюють!

Більше зошитів можна подивитися ТУТ