Аплікатура піаніста та чи важливо їй слідувати

       Кожен, кому доводилося грати на фортепіано, знає, що одну і ту ж мелодію можна зіграти різними поєднаннями пальців. Те, якими пальцями ми граємо музику, називається терміном «аплікатура». У фортепіанних нотах пальці позначаються арабськими цифрами від одного до п'яти, де перший палець – великий, другий – вказівний, третій – середній, четвертий – безіменний, та п'ятий – мізинець. Для правої та лівої рук нумерація пальців симетрична.

       Варіантів аплікатури у кожному конкретному випадку може бути кілька. Якщо Ви хоч раз намагалися самостійно розбирати за нотами музичний твір, то, напевно, стикалися з питанням вибору пальців. Новачки часто грають новий твір «чим вийде», не підозрюючи, що таке недбале ставлення до аплікатури ускладнює і сильно сповільнює процес вивчення тексту, а на пізніших етапах заважає вільному виконанню музики.

      Справа в тому, що всі рухи наших рук та пальців, які ми робимо під час гри на фортепіано, віддруковуються в нашій пам'яті. Аплікатура ж тісно пов'язана саме з руховим видом пам'яті. Рухова пам'ять дозволяє під час занять накопичувати арсенал виконавських прийомів, навичок, без яких вільна гра музичному інструменті неможлива. Навичка ж складається тільки тоді, коли той самий елемент або виконавський прийом повторюється багаторазово і обов'язково з одним і тим самим малюнком рухів. Пам'ятаєте приказку «Повторение – мать учения»? Це сказано про навички.

       А тепер уявіть, чи легко вашому мозку сформувати надійну навичку, якщо щоразу Ви пропонуєте йому нову аплікатуру? Не дивно, що свідомість починає плутатися, а пам'ять відмовляється утримувати таку кількість суперечливої ​​інформації і, як результат, звучить неймовірна кількість помилок протягом виконання, а темп неможливо стабільно тримати.

       Наступного разу обов'язково звертайте увагу на аплікатуру і Ви переконаєтесь, наскільки легше Вам стане грати.