Українське бароко. The Ukrainian Baroque (8 клас) lesson 13 / 13 урок

Темою нашого уроку стане – чарівний світ українського бароко. Сьогодні на уроці ми навчимося відрізняти українське бароко від європейського, відкриємо нову сторінку у вивченні історії нашої держави, розвинемо свої артистичні здібності, будемо виховувати у собі толерантність і вихованість, і я гадаю, що цей урок допоможе вам стати ще більшими патріотами нашої Батькіщини.

Сьогодні на уроці ми спробуємо з’ясувати: «У чому полягає феномен українського козацького бароко?». Нагадаю вам, що феноменом називається незвичайне явище, рідкісний факт, який важко збагнути.

The Ukrainian Baroque will be the topic of our lesson. Today we will try to compare the Ukrainian and European Baroque and will open a new page in studying the history and art culture of Ukraine.

What is the phenomenon of the Ukrainian Cossack Baroque? I remind you that the phenomenon is called an unusual and rare fact that is difficult to comprehend.

Друга половина сімнадцятого століття в Україні.  Стверджуються великі національні зрушення, козацькі звитяги, поширюються повстання проти поневолювачів, боротьба проти національного та релігійного утиску. Саме так в Україні ознаменувався дух епохи бароко. Він мав на собі тавро чогось химерного і негармонійного.

The second half of the 17th century in Ukraine. There is a struggle against national and religious oppression. The spirit of the Baroque era in Ukraine spread and looked like something bizarre and inharmonious.

Порівняно із Західною Європою стиль бароко в Україні поширився із значним запізненням.  Він набув рис досить демократичного, з використанням традицій народної творчості. Українське бароко XVII ст. називають козацьким, оскільки саме козацтво було носієм нового художнього смаку. Відомо чимало видатних творів архітектури і живопису, створених на замовлення козацької старшини. У той час козацтво виступало як велика військова і суспільно-політична сила, воно прагло до створення власного культурного та естетичного середовища, було рушієм духовного життя й творцем самобутніх художніх цінностей. Козацькі думи, пісні, й танці, літописи й ікони, собори – усе це цінні надбання нашої культури. Краса козацького мистецтва породила легенду про золоте життя під булавою гетьманів, про козацьку країну тихих вод  і світлих зорь.

Baroque style in Ukraine has spread with much delay compared to Western Europe. It was democratic, using traditions of folk art. The Ukrainian baroque of the XVII century is called Cossack, because the Cossacks were the rulers of a new artistic taste. There are many outstanding works of architecture and painting, created on the order of the Cossack Petty Officer.

At that time, the Cossacks were a great military and socio-political force; it sought to create its own cultural and aesthetic environment, was the creator of artistic values and spiritual life.

Cossack dumas, songs, dances, chronicles and icons, cathedrals... all of these were valuable acquisition of our culture. The beauty of the Cossack art gave birth to a legend about the golden life under the hetman's mace and the Cossack power.

Отже, українське козацьке бароко розвивалось під впливом норм естетики, з одного боку — європейського бароко, з другого — народної.  Мало синтетичний характер, охопивши всі сфери духовної культури — архітектуру, літературу, образотворче і прикладне мистецтво, музику, театр. Його особливістю було сприйняття світу, людського життя як швидкоплинного і скороминущого явища своєрідної гри, сповненої ілюзій, химер і вигадок. Звідси — намагання прожити барвисте та яскраве життя, прагнення до веселощів і радості. Цей стиль був покликаний розбурхати людські почуття, збудити уяву, викликати контрастні емоції. В ньому завжди поряд добро і зло, любов та ненависть, Бог і диявол, життя і смерть, радість і смуток.

The Ukrainian Cossack Baroque developed under the influence of the norms of the aesthetics of the European Baroque and folk culture of Ukraine. The Ukrainian Baroque is a synthetic art that unites all spheres of culture: architecture, literature, pictorial and crafts arts, music, and theater. A special feature was the perception of the world; human life was as a phenomenon that is similar to the game and soon passes. The life of the Baroque era is full of illusions, chimeras and fabrications. That's why people tried to live a bright and colorful life that was full of fun and joy. This style was designed to awaken human feelings, imagination and contrasting emotions. Here, always good and evil were near, love and hate, God and devil, life and death, joy and sadness.

1-2.    

3. Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві — один з найяскравіших зразків архітектури українського бароко.

Kyiv St.Michael's Golden-Domed Monastery is one of the best examples of architecture of Ukrainian Baroque. 

4. Церква Святого Пророка Іллі в Суботові, споруджена коштом Богдана Хмельницького впродовж 1651—1656 рр.

Church of the St. Prophet Elias in Subotyv. The church was built at the expense of the prominent hetman Bogdan Khmelnitsky during the years 1651-1656.

 5. Андріївська церква — православна церква на честь Св. Андрія у стилі українського бароко, пам'ятка архітектури та монументального живопису XVIII ст. світового значення у Києві, споруджена за проектом видатного архітектора Бартоломео Растреллі.

The Saint Andrew's Church is a major Baroque church located in Kiev, the capital of Ukraine. The church was constructed between 1747 and 1754, to a design by the Italian architect Bartolomeo Rastrelli. It is sometimes referred to as a cathedral.

As the church sits atop a hill, foundation problems have been one of the main concerns of preservationists. More recently, the foundation below the church has started to shift, causing some concerns that the church's foundation might collapse. Cracks have already appeared in the foundation, and some of the church's falling decor has been found in neighboring areas.

 6. Архикатедральний Cобор святого Юра у Львові — собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762), вважався головною святинею українських греко-католиків, до побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві.

St. George's Cathedral is a baroque-rococo cathedral located in the city of Lviv, the historic capital of western Ukraine. It was constructed between 1744-1760 on a hill overlooking the city. This is the third manifestation of a church to inhabit the site since the 13th century, and its prominence has repeatedly made it a target for invaders and vandals. The cathedral also holds a predominant position in Ukrainian religious and cultural terms. During 19th and 20th centuries, the cathedral served as the mother church of the Ukrainian Greek Catholic Church (UGCC) (Eastern Rite Catholic).

 

7. Брама Заборовського — пам'ятка архітектури національного значення 18 століття, західний (з боку Золотих воріт) парадний в'їзд до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору у Києві.

Zaborovsky Gate in Kyiv. After restoration (2011).

                                                       8. Катерининська церква (козацький кафедральний собор святої великомучениці Катерини ПЦУ) — церква Православної церкви України в місті Чернігів, пам'ятка архітектури національного значення. Яскравий зразок кам'яної української архітектури Лівобережжя XVII–XVIII століть. Зведена на кошти козаків, братів Лизогубів (Якова та Семена), за заповітом їхнього батька Чернігівського полковника Юхима Лизогуба. Церква побудована в пам'ять про героїзм діда, Чернігівського полковника й наказного Гетьмана Якова та козаків Чернігівського полку, виявлений ними під час штурму турецької фортеці Азов в 1696[1] Є одним із символів Чернігова.

Cossack Cathedral of St. Catherine.

 9. Маріїнський палац у Києві зведено в 1750–1755 роках за зразком палацу, який проектував Вартоломей Растреллі для Олексія Розумовського, фаворита та фактичного чоловіка імператриці Єлизавети Петрівни. Під час відвідування Києва 1744 року Єлизавета сама обрала для нього місце.

У незалежній Україні в Маріїнському палаці проходять урочисті державні події — нагородження, прийоми, вручення вірчих грамот послами іноземних держав, саміти і зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні.

Mariyinsky Palace (Ukrainian: Маріїнський палац, Mariyins'kyi palats) is the official ceremonial residence of the President of Ukrainein Kiev and adjoins the neo-classical building of the Verkhovna Rada (parliament) of Ukraine. It is a Baroque palace on the hilly bank of the Dnipro River.

 

10. Іван Руткович  — український галицький іконописець кін. XVII — поч. XVIII століття, працював у Жовкві.

Фреска «Архангел Гавриїл».

Ivan Rutkovych is a Ukrainian Galician icon-painter of the late 17th and early 18th centuries. Fresco "Archangel Gabriel".

 

11. "Покров Богородиці" із зображенням невідомого козацького старшини - ліворуч у гурті. Середина XVII ст.

Походить із села Саварка, тепер Богуславського р-ну Київської обл.

Розмір - 101х73 см. Дошка, левкас, темпера, золочення

Protection of the Virgin Mary, Orthodox Christian Icon

У запорозьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди була на честь Покрови. Її ікона була в кожному козацькому курені. Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці - "Під Твою милість прибігаємо".

"Під час походу ці люди дотримуються тверезості, - пише французький інженер Ґійом Левассер де Боплан. - І якщо між ними трапляється п'яниця, отаман наказує викинути його в море. Окрім того, жодної горілки везти з собою не дозволяється, оскільки під час походів і експедицій вони високо цінують тверезість". По завершенні походу - незалежно від його успішності – козаки відправляли молебень на честь Божої Матері.

Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. За звичаєм, він мав двічі відмовитися від честі очолити "шановане товариство". Погоджувався після третьої пропозиції. Цим ніби підкреслював, що йде на цей уряд не з власної волі, а на прохання козаків. Новообраний кошовий дякував січовикам за честь і кланявся на чотири боки.

- Будь, пане, здоровий та гладкий. Дай тобі, Боже, лебединий вік і журавлиний крик, - відповідали запорожці та клали йому на голову шмат землі. Цим підкреслювали підлеглість кошового отамана волі всього січового товариства.

Особливе пошанування Покрови Богородиці збереглося, коли козацтво створило свою державу – Гетьманщину. У ній у XVII-XVIII ст. квітне "козацьке бароко". Виникає й новий тип ікони - "Козацька Покрова". На ній під покровом-омофором Богородиці іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків. Донині в українських музеях ікон типу "Козацька Покрова" вціліло лише трохи більше десятка.

Покрови святкують як День Козацтва 14 жовтня.

 

12. Ікона «Архангели Міхаїл і Гавриїл».

Icon of the Archangels Michael and Gabriel.
Ікона з зображеннями Архангелів Михаїла та Гавриїла завжди шанували в Православ'ї. Архангел Михаїл - головний захисник Божого слова. До нього часто звертаються з проханням про зцілення, порятунок від стихійних лих. Архангел Гавриїл - ангел добрих звісток, милосердя і мудрості. До Архангела Гавриїла звертаються в молитвах майбутні батьки і матері з проханням про успішний перебіг вагітності.

13. Портрети Семена та Параскеви Сулими

Семен Іванович Сулима (1739 — 1766) — переяславський полковник, доводиться правнуком гетьману Івану Сулимі, він так само продовжив військові традиції роду.

14. Козак Мамай — ідеалізований образ козака 

та своєрідний духовний символ в Україні.

В дослідженнях істориків розглядається чимало реальних осіб, які могли би бути прототипами Мамая. Образ козака Мамая – один з найпоширеніших і найзагадковіших в українській міфології. З одного боку, типове сюжетне зображення Мамая вважається мало не єдиною не канонічно християнською, а народною іконою. Ще у ХІХ та на початку ХХ століття картини з його зображенням були поширені серед найрізноманітніших верств суспільства майже на всій території українського етнічного розселення. Їх можна було зустріти і в селянських хатах, і в розкішних панських та дворянських садибах. Зображували Мамая не лише на папері та полотні, а й на гравюрах-дереворитах, деталях житла та побуту. Не оминув увагою цього козака-характерника і Тарас Шевченко. Зокрема, в офорті «Дари в Чигирині 1649 року» художник відтворив інтер’єр резиденції Богдана Хмельницького, на одній зі стін якої розміщена картина «Козак Мамай».

Що дивує: не збереглося, здається, жодної автентичної народної пісні чи думи про козака Мамая. Уявлення про нього ми можемо нині скласти виключно зі скупих свідчень про реальних козаків на ім’я Мамай та за його художнім образом. При цьому, попри велику кількість присвячених Мамаю народних картин, його завжди зображували більш-менш за єдиним сталим каноном: козак з бандурою сидить, схрестивши по-східному ноги. З часом на картинах почали також зображати його коня, списа, дерево, що росте поруч, та інші, менш обов’язкові елементи.

Зрозуміло, що образ Мамая – це передусім ідеальний образ українського лицаря-козака. Можливо також, і мандрівного бандуриста чи кобзаря. Але про що свідчить традиційна

композиція його образу та супутніх елементів на народних картинах?

Насамперед звернімо увагу на постать самого Мамая, якого зображують чомусь у позі зі схрещеними ногами, з розфокусовано-мрійливим поглядом, на відміну від християнських святих, які часто на іконах наче уважно спостерігають за тим, хто до них прийшов, або ж дивляться на інших персонажів ікони. Підсилює враження відстороненості Мамая також люлька, яку на деяких картинах він недбало тримає у роті і щось там курить.

На картинах же із зображенням козака Мамая присутність не лише коня, а й дерева майже обов’язкова. Як і деяких інших чисто народних світоглядних елементів другого плану, які могли варіюватися. Адже даний український образ просвітленого воїна не був обмежений церковними канонами. Однак, немає на ньому й властивого не лише християнському, а й язичницькому світоглядам дуалістичного протиставлення небесних та хтонічних сил і лицарської войовничості, як на іконі святого Георгія Змієборця. Мамай же, на диво, зображений як мирний воїн, вочевидь, таки під впливом духовної культури Сходу. Спис позаду нього ввіткнутий в землю, як певний символ зречення від цього суєтного тлінного світу. Адже списи часто застромлювали на козацьких могилах. Навіть якщо позаду Мамая на пізніших картинах розміщували різних персонажів, які були підпорядковані певним сюжетним діям, сам він при цьому завжди залишався в незворушно-медитативній позі. Тому це ще більше підсилювало враження його довершеної цілісності самого себе, якогось трансцендентного просвітлення духу.