Джаз. Jazz. (7 клас)
Джаз
(англ. jazz) — жанр професійної музики, що виник на початку XX ст. в південних
штатах США внаслідок взаємодії африканської та європейської танцювальної
музики.
Джерелами
джазу були імпровізаційні форми негритянської народної музики (спіричуелс,
блюз, регтайм), а також танцювально-побутова музика білих переселенців.
Джазмен
— музикант, який виконує джаз (який вміє імпровізувати).
Джаз-бенд
— великий джазовий оркестр.
Jazz
is a genre of professional music that arose at the beginning of the 20th
century. in the southern states of the USA as a result of the interaction of
African and European dance music.
The
sources of jazz were improvised forms of black folk music (spirichuels, blues,
regatame), as well as dance-music music of white settlers.
Jazzman
is a jazz musician (who can improvise).
Jazz
Band is a Big Jazz Orchestra.
Імпровізація
(франц. improvisation, від
лат. Improvises — непередбачений) — створення художнього твору
(наприклад, музичного, поетичного, сценічного) в момент його виконання без
попередньої підготовки. Музична
імпровізація — історично найдавніший тип музикування.
Improvisation
is the activity of making or doing something not planned beforehand, using
whatever can be found. Improvisation, in the performing arts is a very
spontaneous performance without specific preparation.
Джаз виник
як поєднання декількох музичних культур
і національних традицій. Зародження джазової музики нерозривно пов’язане з історією. Раби, завезені з Африки на
територію Нового Світу, не були вихідцями з одного роду і не розуміли один
одного. Необхідність консолідації привела до об’єднання безлічі культур та
створення єдиної культури
афроамериканців. Так, наприкінці XIX століття склався музичний жанр регтайм.
Згодом ритми регтайму
в поєднанні з
елементами блюзу та духовними
співами африканців (спіричуелс і госпелз) дали початок новому музичному
напряму. Завдяки процесам змішування африканської музичної культури та
європейської і виник
джаз у загальноприйнятому розумінні.
Jazz
is characterized by swing and blue notes, call and response vocals, polyrhythms
and improvisation. Jazz has roots in West African cultural and musical
expression, and in African-American music traditions including blues and
ragtime, as well as European military band music. Intellectuals around the
world have hailed jazz as "one of America's original art forms".
As
jazz spread around the world, it drew on different national, regional, and
local musical cultures, which gave rise to many distinctive styles. New Orleans
jazz began in the early 1910s, combining earlier brass-band marches, ragtime
and blues with collective polyphonic improvisation.
Розгляньте
схему, яка вам розкаже про виникнення джазу.
Історично
основним стилем класичного джазу вважається новоорлеанський джаз, що
сформувався наприкінці XIX ст. на ґрунті африканського фольклору, народної та побутової
музики креолів (нащадків португальських та іспанських колонізаторів) у місті
Новий Орлеан. Для новоорлеанського джазу характерна колективна імпровізація,
сольні інструменти тут протистоять ритмічній групі (банджо, тубі й ударним).
Historically,
the main style of classical jazz is New Orleans jazz, which was formed at the
end of the XIX century. on the basis of African folklore, folk and everyday
music creoles (descendants of Portuguese and Spanish colonizers) in New
Orleans. For New Orleans jazz is characterized by collective improvisation,
solo instruments here resist the rhythmic group (banjo, tubo and percussion
instruments).
Banjo, tuba and percussion instruments.
1920-ті
— ера диксиленду.
У ці
роки джазова музика розповсюджується та продовжує розвиватися. У Новому
Орлеані формуються перші диксиленди — великі джазові ансамблі, серед яких
особливе місце займає ансамбль «Original Dixieland Jass Band», який у 1917 році
зробив перший джазовий звукозапис.
Jazz
music spreads and continues to evolve. In New Orleans, the first dixilands are
formed. These were big jazz ensembles, among which the «Original Dixieland Jass
Band», which in 1917 made the first jazz record.
1923—1929
pp. — «золота ера джазу».
Це період
розквіту бендів (джазових
груп). До Нью-Йорка переїжджає
оркестр Д. Еллінгтона, який привніс у джаз такий рівень складності, якого ще
ніколи не було в розважальних
оркестрах. Тоді ж зароджується джаз і в Росії. Перший оркестр
у Москві організував
В. Парнах.
This
is the period of success of the bands (jazz groups). D. Ellington's orchestra
moves to New York, which brought jazz a very high level of difficulty, which
has never been before in the entertainment orchestras. At the same time jazz is
born in Russia. The first orchestra in Moscow was organized by V. Parnakh.
1930-ті
роки — ера свінгу.
У
цей час виникають біг-бенди (джазові групи, до складу яких входить більше 17
учасників). Тоді ж виник і стиль джазу — свінг, який сформувався і набув
великої популярності в період між 1935—1945 роками в концертах біг-бендів.
У
свінгу відсутня колективна імпровізація, а на перший план виступають
аранжування та сольна імпровізація. Концертний свінг мав нечуване поширення в
історії популярної музики. «Королем» цього стилю вважають Бені Гудмена.
В епоху свінгу та панування біг-бендів
з’явилося багато професійних виконавців джазу. Майстерність Біллі Холідей та
Елли Фіцджеральд стала зразком
для співачок майбутніх десятиліть. Першим зразком чоловічого
джазового стилю став Луї Армстронг. Популярним виконавцем був
Френк Сінатра.
У
Росії в той час широку популярність здобуває оркестр Л. Утьосова. У 1934 р.
вийшла на екрани комедія «Веселі хлоп’ята» про історію джазового музиканта з Л.
Утьосовим у головній ролі та з участю його оркестру.
Тоді
ж було створено новий стиль теа-джаз (театральний джаз), який сформували Л.
Утьосов та Я. Скоморовський. На межі 40-50-х років XX ст. виник новий різновид
джазу — ритм-енд-блюз.
У
наступні роки джаз продовжує розвиватися, з’являються імена нових виконавців та
оркестрів.
В
історії джазової музики відомо численні напрями та стилі: кул- джаз, фрі-джаз,
ф'южн, диксиленд, ритм-енд-блюз, соул, рок-н-рол, свінг, бі-боп, біг-біт,
прогресив тощо.
Поява
музикантів неамериканського походження сприяла
становленню багатьох національних
джазових шкіл, зокрема й української.
Після спаду інтересу до джазу в 90-х роках XX ст. він знову став
набирати популярності в молодіжній
культурі сьогодення.
Аналіз
музичних творів.
Розкажіть
про ваші враження від джазової музики.
Які
музичні інструменти вам вдалося розпізнати?
Які
особливості джазового співу? Чим він відрізняється від академічного виконання?
Розкажіть
про засоби виразності та мелодію кожного твору.
Узагальнення
вивченого матеріалу. Рефлексія.
Що
таке джаз?
Які
особливості джазової імпровізації?
На
яких інструментах зазвичай виконують джаз?
Назвіть
відомі імена в джазовому мистецтві.
Коментарі
Дописати коментар