4 клас "На гостини до сусідів" (Росія, Білорусь, Молдова)

ТЕМА 16-17 

Кожний народ має свою національну музику, улюблені музичні інструменти, композиторів і виконавців, якими він пишається. Народній музиці притаманні національні ознаки, ритми тощо. Музика деяких народів є близькою до української, а інших — дуже відрізняється від неї.

Музична культура народів Росії, Білорусі та Молдови — оригінальна й самобутня, хоча в дечому і схожа.

Тож завітаймо спочатку до північного сусіда — Росії.

Російські народні свята завжди супроводжуються танцями та піснями, жартівливими сценками, ярмарками. А де свято, там і вони скоморохи, про веселу вдачу яких було відомо ще за часів Київської Русі.

                                   

Свято Масляна

 

Скульптури скоморохів 

      

Скоморох — мандрівний музикант, співак і актор, який виконував жартівливі й акробатичні номери.

Подивись на ілюстрацію і поміркуй, хто міг мандрувати разом із скоморохами.

Мистецтво скоморохів було пов’язано з руськими звичаями та обрядами. Їхнім найпопулярнішим музичним інструментом була домра.

 

Домра

   

   Домра — російський народний струнний щипковий музичний інструмент із трьома або чотирма струнами. Для видобування звуку використовується медіатор.

     Різновидом російської народної музики є частівка — невелика пісенька. Назва «частівка» походить від «частіше». Особливістю частівки є те, що вона дуже коротка (до чотирьох строф), має чіткий ритм і обов'язково має комічний сюжет. Мелодія частівки дуже коротка — усього лише один куплет, який повторюється багато разів. Частівки виконують під акомпанемент балалайки, баяна або інших народних інструментів.

Частівки

Балалайка — російський народний триструнний щипковий музичний інструмент.

Балалайка

Дуже часто частівки використовують у своїх творах професійні композитори. Так, до цього жанру звертався російський композитор Родіон Щедрін. Пригадай, який твір цього автора тобі вже відомий.

Родіон Щедрін написав «Пустотливі частівки» — концерт для оркестру в одночастинній формі. За своєю будовою цей твір є вільними варіаціями на різні теми. Сам композитор вказав, що їхня кількість — 70.

Балет Родиона Щедрина "Озорные частушки" (1970)

Які особливості частівок використав композитор? 

Як змінюється мелодія та динаміка твору? 

З яких інтонацій складається мелодія? 

Назви інструменти симфонічного оркестру, які звучать при проведенні кожної нової теми.

7. Завдання

1. Допоможи Скомороху Тріольчику визначити, до якої групи належать російські інструменти, з якими сьогодні ознайомилися.

2. Назви характерні особливості частівок. Зроби відповідні записи в зошиті, які допоможуть тобі виконати проект.

3. Розкажи, як на Русі називалися мандрівні «музиканти-акробати».

Музика білоруського народу має не менш тривалу історію. У своїх піснях білоруси відобразили свою любов до волі, міць духу, віру в добро і справедливість, гумор.

Як і всі слов’янські народи, білоруси дуже полюбляють співати й танцювати. Найвідомішим білоруським народним танцем є бульба, що означає «картопля». Тож не складно здогадатися, що саме прославляє цей танець: звісно, свою годувальницю картоплю. У цьому танці рухами зображають посадку картоплі, вирощування та збір урожаю.

Танец ''Бульба'' 01.06.2017 (улучшен звук)

       Велика кількість білоруських народних пісень і танців виконують під акомпанемент народних інструментів.

Жалейка — білоруський духовий язичковий музичний інструмент, що має вигляд очеретяної трубки з роговим або берестяним розтрубом.

Жалейка

Молдовський фольклор також багатий на народні пісні й танці, чарівні народні казки, гуморески тощо.

Найпопулярнішим молдовським танцем є жок. Він звучить у швидкому темпі. Визначте, до якого народу є подібний народний одяг Молдови?

Чиокырлия, Жок. ГААНТ имени Игоря Моисеева

Молдовська народна казка

 Жив-поживав король, мав він одного сина. Сталося так, що хлопець занедужав. Найліпші лікарі королівства не знали, чим зарадити. Та якось прийшов у палац старий відун, оглянув королевича й сказав:

— Видужає королевич, коли з'їсть язик птаха-нептаха. якого вб’є людина-нелюдина, рушницею-нерушницею, зробленою з дерева-не-з-дерева.

Скликав тоді король своїх бояр, щоб вони розтлумачили слова старця. Вирішили бояри, що цей птах-жайворонок. Людина-нелюдина то, звичайно, пастух, бо живе він не в селі, як усі люди,

а в лісі, як дикий звір. Не з людьми час проводить, а з вівцями — яка ж він людина? А дерево-недерево — це липа, яка має деревину м'яку, неміцну. А рушниця-нерушниця — це лук зі стрілами, адже він зроблений цілком із липи, а тятива — з лика.

Наказав король виготовити лук і відправити пастуха за жайворонком. Довго наздоганяв пастух жайворонка, втомився і сів перепочити. Раптом жайворонок сам сів на землю й запитав людським голосом:

—  Чому ти переслідуєш мене, невже вбити хочеш? Адже ми з          тобою давні друзі, а ти стрілу на мене націлив.

— Не я тебе прагну вбити, а бояри, — відповів пастух, та й розповів усе, що знав.

Розсміявся отут жайворонок і заспівав:

— Обдурили тебе бояри! Птах я справжній.

А рушниця-нерушниця — це трубочка з бузини, з якої хлопчиськи горохом стріляють. Бузина і є дерево-недерево, тому що майже вся вона з м’якості, тільки трубка тверда. А ось люди-нелюди — це ті, хто тебе вбити мене послали. У боярина під шапкою розуму дуже мало, ну, а може бути, і зроду його не бувало!

Проспівавши цю пісеньку, жайворонок злетів високо в небо... Пісеньку цю жайворонки співають і донині. Ледве вгледівши пастуха, то високо злітають, то падають каменем униз, увесь час співаючи.