4 клас "Музичні Польща і Чехія"

Наступна наша мандрівка — до європейських країн Польщі та Чехії. Народи цих держав здавна вирізнялися своєю музикальністю. Свою батьківщину прославили в усьому світі видатні композитори — Фридерик Шопен та Антонін Дворжак.

Польща – країна високої культури. На заході України проходить кордон із Польщею. Так склалося історично, що Польща та Україна мають багато спільного. Не знаючи польської мови, ми можемо її зрозуміти на слух; у діалекті західних районів України часто зустрічаються польські слова.

Польща – країна високої культури. Вона дала світові астронома Миколу Коперніка, письменника Генріха Сенкевича, поета Адама Міцкевича, композитора Фрідеріка Шопена, художника Яна Матейко, фізика Марію Складовську-Кюрі. Польський народ дбайливо оберігає пам’ять про великих людей своєї країни.

Музичне мистецтво Польщі бере початок із фольклору, народних пісень і танців. Польські пісні й танці тісно пов’язані між собою. Танці виконувалися під пісні, а пісні вирізнялися ритмічністю й танцювальністю

У далекі часи в Польщі, як і в інших країнах, було багато мандрівних музикантів, які римували слова у вірші, вигадували власні мелодії, грали на різних музичних інструментах, а також ставили вистави.

Найпопулярнішим польським народним музичним інструментом вважається лютня.

Лютня, lute.  

Лютня — струнний щипковий інструмент, який має давню історію. Виник на сході, однак набув популярності в європейських країнах, зокрема, в Італії, Іспанії, Польщі, Чехії тощо.

Представником музичної культури Польщі є геніальний композитор, піаніст, засновник польської класичної музики Фрідерік Шопен — гордість і слава польського народу, один із найулюбленіших композиторів світу.

Шопен дуже любив польські народні пісні й танці і часто звертався до них у своїй творчості.

Велику увагу Шопен приділив мазуркам. Він – автор близько 60 мазурок.

Мазурка — це польський народний танець, який виник понад триста років тому в одній з областей Польщі — Мазовії. Характерною рисою мазурки є її тридольний розмір і веселий, бравурний характер мелодії. Виконують танець парами. У ХІХ ст. народна мазурка набула шляхетності, блиску і стала одним з найпопулярніших бальних танців. Майстерно написані мазурки Шопена розраховані на концертне виконання. Вони мають різний характер: від веселих сільських, гордих бальних танців до ліричних, навіяних почуттям туги за Батьківщиною. Деякі мазурки Шопена дуже картинні. Недарма сам композитор назвав їх «образками», в перекладі з польської – «картинки».

Прослухайте одну з мазурок Фрідеріка Шопена і спробуйте зрозуміти образний зміст твору.

  Krzysztof Książek – Mazurka in A minor Op. 7 No. 2 (second stage)

Мазурка ля мінор, яку ми прослухали, пов’язана з образами батьківщини. Спочатку звучить задумлива, сумна мелодія. Та ось уже звучить веселий, запальний сільський танець. І акцент на третій долі такту нагадує притупування в таночку. Потім знову повертається перша тема – ніжна, граціозна, наповнена задумливим сумом.

Якими почуттями сповнена музика?

Схарактеризуй прослуханий твір, скориставшись підказками.

Улюбленим музичним інструментом Фридеріка Шопена було фортепіано. «Душа фортепіано» — так називали польського генія. На ньому він вчився грати з раннього дитинства. Будучи прекрасним піаністом, він написав для фортепіано велику кількість творів. Серед них — вальси, полонези, мазурки, прелюдії, етюди. Перші композиторські спроби юного музиканта мали успіх. У 7-річному віці він написав маленький Полонез соль мінор. Незабаром почав виступати в аристократичних салонах, а вже в 12 років Фридерік Шопен прославився як неперевершений піаніст.

Чехія – держава в центрі Європи. Її часто називають серцем європейського континенту. А мандрівникам на шосе між Пльзенем і Хебом з гордістю показують гранітний обеліск із написом «Центр Європи». Чехія – країна, бідна на корисні копалини, але багата майстрами, які завжди намагалися працювати так, щоб ніхто не міг з ними порівнятися чи їх замінити.

Народ Чехії також дуже полюбляє танцювати. Чеська народна музика стрімка, рухлива, танцювальна. Такі самі ознаки має й класична музика, зокрема, твори Антоніна Дворжака — відомого чеського композитора.

Класичну музику створюють композитори-класики?

Саме так! Класики — це майстри музики, творчість яких вважають взірцевою. Яскраво це ілюструє Антонін Дворжак. Його дитинство було сповнене народною музикою, сільськими ганцями та веселими мелодіями пісень. Він не лише слухав їх, а й брав участь у народних обрядах. У 9-річному віці Антонін навчився грати на скрипці, був виконавцем в оркестрі.

Найвідомі тими творами Дворжака вважаються «Слов’янські танці», де він намагався відобразити життя, побут та характер чеського народу. Окрім того, у цих творах можна почути танці й інших народів, і навіть український гопак. Композитор показав у музиці спільність слов’янської пісенно-танцювальної культури.

В цих чудових творах ніби розквітає лірична слов’янська душа. Але вони не є обробками народних мелодій. Це оригінальні твори, що написані композитором у народному дусі.

«Слов’янський танець № 2» за характером дуже близький до української думки.

Думка — розповсюджена у XIX ст. у деяких слов’янських країнах назва пісень й інструментальних п’єс сентиментально-елегічного характеру з яскраво вираженою слов’янською народно-пісенною мелодією. Термін (як зменшувальна форма від думи) виник у XVIII ст. у Польщі.

У ньому зіставлені два образи — пісенний, ліричний і танцювальний. У музиці відчувається зв’язок із російськими хороводними й танцювальними наспівами, в зіставленні двох мелодій — м’якого ліричного розспіву й завзятого награшу — закладена народна слов’янська природа. Поетична виразність музики танцю якнайбільше проявилася саме в його ліричній наспівності.

 

Antonin Dvorák - Slavonic Dance op 72, Nr. 2, Berliner Philharmoniker, Silvesterkonzert 2018

Спостерігаємо за музикою — двома контрастними темами та їхнім розвитком (варіаційним, типовим для народної музики; звучанням підголосків, змінами оркестрових барв, використанням тембрових і динамічних контрастів).

Чи почули ви знайомі мелодії?

Наспіви якого народу ви почули?

Який характер танцю?

Здавна Чехія славиться своїм пивом, унікальним чеським кришталем і неповторними прикрасами.

Багата Чехія і культурою. Народні пісні є невід’ємною частиною життя чехів. Співають і діти, і дорослі.

Сьогодні ми познайомимося з найвідомішою чеською народною піснею-танцем «Полька». Прослухайте її і зверніть увагу на ритмічні особливості, які надають музиці національного колориту.

Полька (від чеського «пулька» — пів крока) — чеський народний танець. Виконується парами швидкими стрибками по колу. Темп — рухливий, жвавий,іноді — швидкий.

Самуїл Майкапар - Полька | Polka (цикл "Бирюльки") | ArtWayMusic

Слід відзначити, що у прослуханому творі мелодія активна, гостра і танцювальна.

Ви, напевне, звернули увагу на те, що зміна ритму змінює характер музики. А допомагає це зробити використання синкопи.

Синкопа – це зміщення музичного наголосу з сильної долі такту на слабку.

Оригінальне виконання чеської народної пісні-танцю «Полька» пов’язане саме із синкопуванням, яке надає музиці танцювального характеру.