У гості до Литви, Латвії, Естонії. Lithuania, Latvia, Estonia. (4 клас)

Сьогодні ми продовжимо наші подорожі і відвідаємо узбережжя Балтійського моря.

Тут знаходяться три сусідні держави: Литва, Латвія та Естонія, які називають країнами Прибалтики. Вони мають багато спільного.

Балтійське море, що омиває береги цих країн, відіграє важливу роль в їх житті. Кожного дня в море виходять сотні риболовецьких суден. Море – один з основних шляхів сполучення з різними державами. Воно впливає і на клімат прибалтійських країн: вологий морський вітер із заходу пом’якшує літню спеку та зимові холоди.

Прибалтика – це ще і край річок, озер, лісів і бурштину. Бурштин – скам’янілу смолу давніх соснових лісів – видобувають тут здавна. Вироби з прибалтійського бурштину археологи знаходять в Єгипті, Греції та Римі.

Велику увагу в країнах Прибалтики приділяють розвитку культури. Тисячі самодіяльних і професійних співаків, танцюристів, музикантів демонструють свої досягнення на великих співочих святах, які вже стали традицією. Заключні концерти відбуваються на так званих «співочих полях».              

     

Естонці дуже музикальний народ. Як у Латвії і Литві, в Естонії полюбляють хоровий спів і народні танці. Саме тут майже півтора століття тому, 13 червня 1869 року, в університетському місті Дерпті (нині місто Тарту) відбулося перше Свято пісні, в якому брали участь тільки чоловічі колективи — хори і духові оркестри (в наступні Свята до них почали приєднуватися і жінки). Лише четверте Свято вже проходило в тодішній столиці — міста Ревелі (нині міста Таллін), в якому співали і жіночі хори.

У багатотисячних сучасних Святах, що проводяться кожні 5 років, беруть участь дитячі (хлопчиків, дівчаток, мішані) хори, чоловічі, жіночі, мішані хори; оркестри — духові, симфонічні, народних інструментів; танцювальні колективи.

Для цих Свят у країнах Балтії збудовано красені — Співацькі поля, естради яких розраховано на тисячі хористів.

Найбільший із них — у Талліні — вміщує 35 тисяч співаків. Багатотисячні танцювальні колективи усіх країн демонструють свою майстерність на просторих стадіонах.

Свято пісні і танцю — видатна подія у житті естонського народу. До нього готуються завчасно, адже Свято пісні — прекрасна традиція, яка об’єднує весь народ у велику родину. Сюди приходять у національному одязі, з музичними інструментами. Це велике свято національної культури.

У кожного з цих народів є улюблені танці з національними ознаками. Ця автентичність виявляється в мелодії, ритмі та рухах танцівників. Український композитор Костянтин М’ясков спробував відтворити національний колорит литовської музики у творі, який так і називається «Литовський танець»

Слухання  К. М’ясков, «Литовський танець»

•         Який характер твору?

•         Чи схожий він на музику слов'янських народів?

•         Що виникло в уяві під час прослуховування твору?

Послухайте естонський народний танець тульяк розповідь про кохання юнака та дівчини. Виконують його в парі.

Слухання   Естонський народний танець тульяк.

•         Який характер танцю?

•         Виконай ритмічний супровід до танцю.

Каннель — естонський струнний щипковий музичний інструмент.

Наспіви латиських пісень можна розподілити на дві групи: речитативні та пісенні. У латиських піснях зазвичай склади не розспівуються.

От як цікаво! А чому так відбувається?

Усе залежить від особливостей латиської мови, де наголос припадає на перший склад слова.

Окрім того, як і українські, латиські пісні за змістом поділяються на історичні, календарно-обрядові, колискові, ліричні тощо.

Литовський народний дитячий танець «Клумпакоис»