Симфонічні варіації / Равель - "Болеро" (6 клас)

Болеро (ісп. bolero) — іспанський парний народний танець та музичний жанр, що виник наприкінці XVIII століття. Музика у ньому підкреслюється ударами кастаньєт. Темп — помірний, з поступовим прискоренням. Своєю виразністю нагадує пантоміму.

The Bolero is a genre of slow-tempo Latin music and it’s associated dance. It originated in Spain during the late 18th century and performed with castanets. The pace is moderate, with a gradual acceleration. With its expressiveness it is like a pantomime.

Цікаво, що цей танець, за однією з версій, був створений   іспанським   танцівником   Себастьяно   Сересо близько   1780   року. Виконується болеро під акомпанемент гітари й барабана, а самі танцюючі відбивають на кастаньєтах додатково складні ритмічні фігури, що сплітаються в надзвичайно примхливий візерунок. Відомо багато   різновидів болеро, характерних   для   різних   областей   Іспанії.

It is interesting to know that this dance, according to one version, was created by the Spanish dancer Sebastiano Cereso around 1780. The bolero is performed to the accompaniment of a guitar and a drum, and the dancers themselves reflect on the castanets additional complex rhythmic patterns. There are many varieties of bolero, typical of different regions of Spain.

Болеро Равеля – один із його найвідоміших творів, спочатку написана як балетний номер за замовленням Іди Рубінштейн, але зараз зазвичай виконується як концертна п’єса. Спочатку твір називався «фанданго», але мав ритмічну схожість з іспанською формою танцю, в розмірі 3/4, з акцентом на другу долю кожного такту.

Ravel's Boléro is one of his most famous works, originally written as a ballet score commissioned by Ida Rubinstein, but now usually played as a concert piece. It was originally called Fandango but has rhythmic similarities with the Spanish dance form, being in a constant 3/4 time with a prominent triplet on the second beat of every bar.

Музичне сприймання. М. Равель - «Болеро»

Аналіз музичного твору

1.      Про що «розповів» вам твір?

2.      Які музичні інструменти виконували цей твір?

3.      Який танець ви собі уявляєте?

4.      Як змінюється мелодія протягом усього твору?

5.      Що є особливим і незмінним у творі?

6.      Розкажіть про свої враження від музики.

Особливість   цього   твору — незмінний повтор однієї ритмічної фігури, що виконується на ударних інструментах. Цей  ритм діє майже гіпнотично. Музика ніби   поступово   насувається   на   слухача. На   тлі чіткого ритму, який звучить спочатку тихо (піано), лунає основна   мелодія   танцю, з   кожним   разом   додаються не   тільки   нові духові інструменти (від одного інструмента — до   всього   оркестру), а   й   поступово зростає   динаміка   твору   (від піаніссімо — до фортіссімо).

Таким чином протягом 24 варіацій у звучанні оркестру:

·        незмінними залишаються ритм, мелодія;

·        змінюється   забарвлення звучання, тембр та динаміка, гучність   звучання.

3.Пригадайте, які   музичні інструменти входять до складу   симфонічного   оркестру. 

Зверніть увагу, яким складом оркестр виконував «Болеро»: 2   флейти   пікколо, 2   гобої, англійський   ріжок, 2   кларнети,   бас-кларнет,   2   фаготи,   контрафагот, 4 валторни, труба пікколо, 3 труби, 3 тромбони, туба, 3   саксофони, литаври, 2   малі   барабани, тарілки,   гонг,  тамтам,   челеста, арфа та струнні (скрипки,  альти,  віолончелі,  контрабаси).

Моріс   Жозеф   РАВЕЛЬ (1875-1937)

Французький композитор, яскравий представник музичного імпресіонізму. Він продовжив і розвинув пошуки у сфері гармонії й оркестрування, екзотичної ритміки.

На   музику   Равеля   вплинули   різні   музичні   течії: від   американського   джазу   до   фольклору   Європи та Азії. Він є автором опер, балетів, творів для оркестру   («Шехеразада», «Іспанська рапсодія»), концертів  для фортепіано з оркестром, вокальних та камерно-інструментальних   творів.

Joseph-Maurice Ravel

March 07, 1875 - December 28, 1937

Joseph-Maurice Ravel was a French composer best known for his piece Bolero (1928), which he considered a trivial piece of music. He was expelled from the Conservatoire de Paris because he could not meet their competitive requirements, and would continue to have trouble with critics. Ravel joined a group of other musicians called the Apaches. His masterpiece Pavane for a Dead Princess (1902) was performed with the group. Ravel became friends with Claude Debussy and they often compared works. But fans of each composer began feuding, so they decided it was best to stop seeing each other. Ravel went on to compose until 1932. His arrangement of Mussgorsky's Pictures at an Exhibition brought him great profit. In 1928, he made a four month tour to America, where he met and became friends with George Gershwinn. Critics in America were much more receptive of Ravel's work and boosted him to international acclaim. He died in France in 1937 after an experimental brain surgery.

В основу музичного жанру симфонічні варіації покладено   варіаційну   музичну   форму.

Варіаційна форма — музична   форма, в якій основна   тема   зазнає    різноманітних   змін   (варіацій).   

Цікаво, що варіації бувають і в інших сферах життя. Наприклад: у математиці (варіація функції, варіаційне числення), в біології (генетична варіація), у фізиці (варіаційний метод, магнітна варіація).

Виконання творчого завдання

Візьміть пензлик та фарби. Послухайте ще раз музику «Болеро» та спробуйте зобразити за допомогою кольору динаміку й темп твору. Можливо, для зображення   чудового   танцю   вам   знадобляться   ще   й лінії, які   передадуть   характер   твору.