Історія РЕПу. Rap (Сучасні стилі музики, 7 клас)

Реп (англ. rap, rapping) — ритмічний речитатив, зазвичай читається під музику з важким бітом. Виконавець репу називається репером, або загальнішим терміном MC. Як і джаз та реггі, традиційно вважається «музикою чорних».

Є основним елементом хіп-хопу. Також частково використовується в інших жанрах. Багато виконавців драм-н-бейс використовують реп. У рок-музиці він зустрічається в таких жанрах, як репкор та нью-метал. Поп-музиканти та виконавці сучасного R'n'B також нерідко використовують реп у своїх композиціях.

Історія

Реп в його сучасному вигляді з'явився в 1970-х роках серед афроамериканців району Бронкс, куди його «експортували» приїжджі ямайські ді-джеї. Зокрема, родоначальником репу називають DJ Kool Herc (1). 

Читали реп спочатку не в комерційних цілях, а заради задоволення і робили це спочатку в основному ді-джеї. Це були нехитрі римовані куплети, звернені до аудиторії.

Поширенню репу сильно посприяло негритянське любительське радіо, яке крутило музику, і швидко підхопило новий стиль. Слова «реп» і «репери» міцно закріпилися за стилем завдяки треку The Sugarhill Gang «Rapper's Delight»(1979) 2.

Виконання римованих текстів прямо на вулицях донині залишається традицією чорних кварталів. Крім того, влаштовувалися «Баттли» 3  — словесні поєдинки, в яких два репера змагалися, зберігаючи риму і ритм. Баттли можуть бути і не тільки лайкою, це може бути поданням заримованого тексту на певну тему.

Термін «хіп-хоп» для опису жанру з'явився в 1980-ті. Жанр і культура хіп-хопy досягли піку популярності в 1990-х роках. Також «хіп-хоп» надав серйозний вплив на R'n'B-музику.

Цікаві факти

Задовго до появи сучасного репу, пісня в аналогічному стилі з'явилася в репертуарі відомого італійського співака і актора Адріано Челентано. Ще на початку 1970-хроків Адріано створив музичний номер під назвою «Prisencolinesinanciusol» 4, в якому він виконував речитативом фрази, складені з безглуздих слів, які нічого не означають і нагадують суміш англійської та італійської мов. І тільки через десять років цей новий музичний стиль з'явився в США. Сам Челентано заявляв, що цим номером він хотів показати некомунікабельність деяких людей.

Карл Террел Мітчелл, більш відомий під сценічним псевдонімом Twista 5 - американський репер з Ілліноїса. Він вважає один із самих швидко читаючих реперів на свіжий період з 1992 року, коли він був занесений у Книгу рекордів Гіннеса, що видавав 598 складів за 55 секунд 6.

 

До середини 1980-х р.р. хіп-хоп змінився: він перестав звучати лише на вечірках, репери у своїх текстах стали піднімати серйозні теми.

Широко відоме ворогування між реперами із Західного та Східного узбережжя США, що було у середині 1990-х років. Воно завершилось загибеллю Тупака Шакура 7 і Notorious B.I.G., представників обох сторін. Після такого вибухнув широкий резонанс у ЗМІ, і тому реп здобув велику популярність: протягом всього 1997 року репери займають верхні стрічки хіт-парадів США.

 

В цей же період відбулася інтенсивна комерціалізація хіп-хопа. Це часто зв’язують з іменем репера Паффа Дедді 8, який пропагував гламурний стиль життя. Ось його виступ на церемонії 1997 MTV Video Music Awards, пісня "Я буду сумувати за тобою".

По закінченню XX століття став знаменитим білий реппер Емінем 9-10, який намагався підняти заряд провокації та соціального протесту в хіп-хоп музиці.

 

Хіп-хоп музика 11

Основу музики хіп-хопy складає біт — ритм пісні. Зазвичай на кожному другому такті ставиться акцент (backbeat): Клеп (англ. clap) — одноразовий звук, схожий на хлопок. Снер, снейр (англ. snare) — звук ведучого барабана, чіткий і короткий. Також для бекбіта можуть використовуватися перкусії (типу свистків і ланцюгів).

Також важливим елементом є бас-барабан — kick drum. Партія музичних інструментів в хіп-хоп-музиці може складатися і з мелодій клавішних, духових і з численних комп'ютерних звуків (бас, ефекти).

Rap is a vocal technique, while hip-hop is a subculture. Rap only makes up one part of hip-hop, so the two terms are not interchangeable. Afrika Bambaataa was one of the most important figures in the early development of hip-hop and articulated the four elements that made up the subculture: DJing, b-boying (also known as breakdancing), graffiti writing, and MCing. Rapping is another word for MCing.

Rappers became the most visible and marketable proponents of hip-hop in the 1980s. For this reason, they came to represent the subculture as a whole in the minds of some people. Although many people familiar with hip-hop music in the 21st century may assume that rap is the most important pillar of hip-hop, in the early days of the subculture, the other pillars were perhaps even more critical.