Маленька нічна серенада (№ 13 для струнних, соль мажор) В.А. Моцарта
Маленька нічна серенада (нім. Eine kleine Nachtmusik, серенада
№ 13 для струнних у соль мажор), — серенада у чотирьох частинах, написана Вольфгангом Амадеєм Моцартом в 1787
році, є одним з найвідоміших творів композитора.
Твір
написаний для ансамблю з двох скрипок, альта, віолончелі та контрабасу, але часто виконується струнними оркестрами.
Серенада
була завершена Моцартом у Відні 10 серпня 1787 року, приблизно
в той час, коли композитор працював над другим актом опери «Дон Жуан». Назва роботи походить від вступу,
який Моцарт зробив у своєму особистому каталозі творів, що починається словами
«Eine kleine Nacht-Musik» (в перекладі з нім. «Маленька нічна серенада»).
Твір
не публікувався приблизно до 1827 року. Тільки після смерті Моцарта, в 1799 році вдова
Констанція продала його німецькому композитору Йоганну Андре, як частину великої колекції
композицій чоловіка.
Твір
складається з чотирьох частин:
I. Allegro
III. Menuetto: Allegretto
IV. Rondo: Allegro
Перша
частина має сонатну форму.
Друга тема є більш витонченою, у ре мажор. Експозиція закриває ре мажор і повторюється.
Romanze
Друга
частина написана у до мажор, являє собою романс, з темпом, позначеним як анданте. Почуття близькості і ніжності залишається протягом
всієї частини. Написана у формі рондо, що має форму A–B–A–C–A, а також з фінальною кодою.
Menuetto
Третя
частина, помічена як Allegretto, являє собою є менует і тріо,
які тривають 3/4 часу. Менует у соль мажор контрастує з ре мажор.
Rondo
Четверта
і остання частина твору, позначена як алегро, написана у жвавому темпі,
у соль мажорі. Частина має сонатну форму. Твір закінчується довгою кодою.
одним файлом - натисніть ТУТ
ЗАВАНТАЖИТИ НОТИ даного твору для фортепіано:
Коментарі
Дописати коментар