Українська народна веснянка ПОДОЛЯНОЧКА

 

Замітка для вчителя.

        Народ вклав у текст веснянки «Подоляночка» всю красу української культури, прекрасним чином наближаючи слухачів-земляків до фольклору або просто розповідаючи слухачам про те, якою традицією володіє скарбниця нашої культури. Завдяки симбіозу чудових зразків музичної та поетичної творчості, ми можемо відчути таєнство почуттів та традицію обряду в українській музиці.

Бесіда.

       У наших предків, давніх слов'ян, рік починався весною, березневе літочислення зберігалося до 1409 року (за цим літочисленням Нестор-літописець розпочав «Повість врем'яних літ»).

       Новий рік починався з відродженням навколишньої природи і з пробудженням матері-землі від зимового сну, з першою оранкою і сівбою. Весну зустрічали радісно й пишно, з піснями, танцями, іграми. Ці пісні назвали веснянками.

         Весня́нки (гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки) — назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт.

         З усіх видів календарно-звичаєвої обрядовості веснянки позначені найрозмаїтнішими музично-поетичними засобами.

         Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Існують і паралельні назви: на Поліссі — маївки, магівки, у західних регіонах України веснянки називають гагілками, гаївками, а на Яворівщині — риндзівками, на Волині — рогульки. Мелодії веснянок побудовані на багаторазовому повторенні однієї-двох поспівок у межах невеликого діапазону.

Гра-веснянка «Подоляночка». Правила.

      Текст веснянки:

„Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона сіла, тут вона впала,

До землі припала, сім літ не вмивалась,

Бо води не мала...
Ой, устань, устань, Подоляночко, 

Ой, устань, устань, молодесенька.
Вмий личко, личко біленьке,
Біжи до Дунаю, бери молоденьку,

Бери ту, що з краю..."

        Гра проводиться так: 

        Дівчата утворюють коло на площі серед села, біля церкви, на лузі чи в іншому відповідному місці, беруться за руки, а в коло входить одна дівчинка у вінку з квітів. Коло починає поволі, але в такт музиці, рухатись, співаючи спочатку дуже тихо, а потім тихо, врешті  — голосно... Дівчинка, що в середині, робить рухи, відповідно до співу. 

        Можна здогадатись, що це коло дівчат символізує Сонце, бо й хоровод рухається за Сонцем, а дівчинка всередині — Весну-Землю.

Слухання музики.

  

Послухайте й інакший варіант виконання "Подоляночки". 

Запитання.

       В яку пору року виконується ця пісня? Як нази-ваються пісні, які закликають весну? Який настрій у мелодії?

Обговорення, цікавинки.

       На честь вступу весни у свої права, буйства і розмаїття природи, що нарешті прокинулась, а також багатства майбутнього врожаю, наші предки співали спеціальні обрядові пісні – веснянки. Це дійство проходило разом з танцями та іграми. В деяких місцевостях веснянки ще називали гаївками, маївками, риндзівками та гагілками. Це напрочуд мелодійні та ніжні пісні.

         У давніх слов'ян був звичай, зустрічаючи весну, виганяти, ховати або топити зиму. Для цього робили з соломи опудало, одягали його в людську одежу, співали над ним пісні, а потім роздягали, топили, палили або рубали. Після спалення попіл кидали у воду.

Повторне слухання, узагальнення, домашнє завдання.

      Розмалюйте віночок для дівчинки-Подоляночки вдома.

НОТИ веснянки Подоляночка можна скачати ТУТ

Скачати одним файлом

ТУТ